Виховний простір
|
Світлиця Дмитра Омельяновича Луценка
Відкриття Світлиці Дмитра Омеляновича Луценка відбулося у 2000 році за допомогою Тамари Іванівни, дружини поета. Коли заходиш до Світлиці, здається, що світло блакитних очей поета - пісняра запрошує до спілкування. Всі експонати дбайливо збережені й передані Тамарою Іванівною, натхненницею і порадницею у створенні кожної світлини. У Світлиці, фрагментарно відтворено життєвий і творчий шлях сина України -Дмитра Луценка. Перша зустріч із ним "За Березовою Рудкою у дібровах і гаях голубою незабудкою бродить молодість моя" - розповідь про родину Дмитра Омеляновича. Тут вміщені світлини батьків поета, мальовничі краєвиди села, всім відомий палац Закревських. Друга зустріч - "Мене життя навчило в трудний час боротись до останнього патрона", бачимо Дмитра Омеляновича прикордонником на заставі Бури, воїном-автоматником під час Великої Вітчизняної війни. Він пройшов Курську дугу, Сталінградську битву. Нагороджений орденами: Червона Зірка, Вітчизняної війни, Дружби народів, медалями «За відвагу», «За взяття Кенігсберга», «За доблесний труд» та інші. Третя зустріч - це особиста доля поета. Родина, дружина, діти - їх місце у житті. "Розділю я порівну з тобою радощі і болі, й сподівання» - особливий, бо безмежну любов до своєї дружини Дмитро Омелянович проніс через усе життя. Передчасна смерть улюбленої доньки Лариси тяжко вразила поета. Цьому приурочено четверту зустріч - «Озвися, ради Бога, де ти, де ти?» Десятки пісень, написані після тяжкої розлуки з донькою, увійшли в збірку "Незакінчена соната". Світлини п'ятої зустрічі - «А роки, як розсідлані коні, в тумани червоні летять...» присвячені творчості письменника, як лауреата Державної премії імені Тараса Григоровича Шевченка (6 березня 1976 р.) «Місто моєї долі» - така назва шостого стенду. «Як тебе не любити, Києве мій» Сьома і восьма зустрічі «Хай ясніє ім'я Твоє...» присвячені поетичній і пісенній спадщині Дмитра Луценка, що веде у світ української пісні. "Я лишаю в спадок людям щирим пісню й слово - нелегкий вантаж", - писав поет. Світлиця є центром культури, гордістю Українського колежу імені Василя Олександровича Сухомлинського. |