- Деталі
-
Категорія: Виховний простір
-
Опубліковано: Четвер, 20 грудня 2012, 18:05
Музейна педагогіка - одна з форм сучасних освітніх технологій, яка є частиною навчально-виховного процесу в Українському колежі ім. В. О. Сухомлинського.
Пріоритетне завдання зустрічей у музейному просторі – навчити дітей пізнавати навколишній світ і самих себе. Аби зрозуміли вони: саме людина, висота її духовності – мірило всіх цінностей. Чудеса ж техніки, наукові відкриття лише підпорядковуються потребам особистості в її розвиткові. За цих умов, сподіваємося, наші діти вчитимуться розуміти душу й прагнення інших. І замисляться серйозно над такими поняттями, як доброта, терпимість і любов. Чи може бути щось важливіше? Музею В.О. Сухомлинського при Українському колежі імені В.О. Сухомлинського минуло вже 15 років. Ми всі сприймаємо його як живий організм зі своїми уподобаннями, правилами життя. Суттєвим є те, що музей, не дублюючи шкільної програми, допомагає дитині виробити цілісне уявлення про навколишній світ, пропонує подивитися на звичні явища з несподіваного ракурсу. І школа, і музей – єдиний освітній простір. У центрі нашої уваги – особистість В.О. Сухомлинського, його життя і діяльність. Про це – в експозиціях музею. Особливо велелюдно тут у вересні, адже 28-го числа день народження В.О. Сухомлинського. Усі учні з 1-го по 11-й обов’язково приходять сюди. Кожний клас обирає свою тему, пов’язану з життям і творчістю видатного педагога. Відтак з’являються нові альбоми, твори з роздумами колежан, ліричні віршовані рядки. З допомогою слова діти відкривають для себе багатство світу, що їх оточує. Є в колежанському музеї портретна галерея світочів педагогіки, які були пов’язані з Україною. В центрі – Василь Сухомлинський, а поруч його попередники – Костянтин Ушинський, Антон Макаренко, Софія Русова та Януш Корчак. Юні екскурсоводи розповідають про цих аристократів духу, а фоном звучить музика, яку гіпотетично вони могли слухати за життя: Гріг, Шопен, Рахманінов, Лисенко... Наші есе про видатних людей з портретної галереї започаткували музейну енциклопедію «Життя славетних педагогів». Вони не були знайомі між собою, та й жили в різний час. Утім, зустрівшись, одразу б відчули спорідненість душ. Їх багато що об’єднувало: висока честь і достоїнство, дивовижна самовідданість і любов до дітей, яку довели вони самим життям своїм. Кожен з них прийшов у педагогіку реформатором. Завдяки таким екскурсіям учні знайомляться з історією розвитку педагогічної думки, вчаться узагальнювати одержані знання. Надзвичайно важливим для В.О. Сухомлинського було «емоційне пробудження розуму» дитини. Разом із своїм учителем слухали вони музику природи і музику на платівках, співали, малювали, створювали свої маленькі картинні галереї, зберігаючи репродукції найвідоміших картин. Розвиваючи цю думку видатного педагога, ми започаткували в Музеї В.О. Сухомлинського Виставку однієї картини. Щомісяця – новий шедевр світового живопису: Ілля Рєпін, Віктор Васнецов, Архип Куїнджі, Михайло Врубель... Учні дізнаються не лише про життя і творчість цих художників. Ми пропонуємо дітям «пожити» в незнайомій атмосфері іншої епохи, інших традицій і характерів дійових осіб картини, зрозуміти і цю епоху, й поведінку героїв, відчути ритми того часу. Саме в музеї з використанням тої чи іншої картини відбуваються різні уроки: літератури, історії, етики, фізики, математики. Діти спостерігають, як діють всередині живописного твору закони аеродинаміки і гравітації, вивчають дроби і просторові математичні фігури. Акцент робимо на тих знаннях, які учні вже отримали і продовжують отримувати при вивченні різних предметів. Сподіваємося, такі інтегровані уроки допоможуть колежанам цілісно сприймати світ в усіх його складностях і протиріччях. Учні бачать при цьому барви, слухають музику. А значить – новий матеріал зігрівається ще й почуттями й переживаннями. 2012 року вийшла друком книга, народжена в Українському колежі, «Я неповторний світ вивчаю». Вона торкається однієї з форм сучасних освітніх технологій – музейної педагогіки, яка за сприятливих умов стає частиною навчально-виховного процесу. Сподіваємося, наші роздуми й певні кроки в цьому напрямі привернуть увагу й інших педагогів, працівників музеїв, зацікавлених у розвиткові й удосконаленні цієї справи. Обмін думками допоможе по-новому подивитися на діяльність шкільних музеїв. Ще одна наша книга, що з’явилася в рамках музейної педагогіки, - «Назавжди в пам’яті родинній», вийшла друком 2010-го року. Про Велику Вітчизняну війну розповідають діти. Не під враженням вивчених сторінок з підручника історії. Інформація, що міститься в книзі, передавалася від прадідусів і прабабусь їхнім дітям. Ніби у спадок. Потім дорослі вже спадкоємці розповідали героїчні історії своїм синам і донькам. Безперервна родинна сповідь. У книзі представлені фотографії з особистого архіву багатьох родин. Нині рідкісний цей матеріал становить історичну цінність. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 10.02.2010 року № 96 Музею В.О. Сухомлинського присвоєно почесне звання «Зразковий музей». А в травні 2012 року Музей В.О. Сухомлинського Українського колежу став переможцем конкурсу музеїв історії освіти при навчальних закладах м. Києва, присвяченого 110-річчю Педагогічного музею України, в номінації «Музейно-просвітницький проект».
