ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Українського колежу ім. В.О.Сухомлинськогом. Києва (спеціалізованої школи № 272) на 2020-2021 навчальний рік

Ми прозорі

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Українського колежу ім. В.О.Сухомлинськогом. Києва (спеціалізованої школи № 272) на 2020-2021 навчальний рік

Деталі: Категорія: Ми прозорі; Опубліковано: Понеділок, 07 червня 2021, 16:06

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Українського колежу

ім. В.О.Сухомлинського м. Києва

(спеціалізованої школи № 272)

на 2021-2022 навчальний рік

Погоджено

на засіданні педагогічної ради

(протокол №01 від 28.08.2020 р.)

Пояснювальна записка

Тип навчального закладу, прогнозована кількість класів та учнів

Український колеж ім. В.О.Сухомлинського м. Києва (спеціалізована школа № 272 ) – це спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов, у якій прогнозовано у 38 класах навчатиметься 1063 учні. Серед них у 1-9-х класах – 938 учнів, в 10-11-х – 125 учнів.

Пріоритетними напрямками в роботі школи:

- Забезпечення компетентнісного підходу до змісту освіти учнів та формування ключових компетентностей;

- Інноваційна діяльність у освітньому процесі та управлінні;

- Формування організаційно-педагогічної культури збереження здоров’я учнів;

- формування здорового способу життя в усіх учасників освітнього процесу;

- демократизація та гуманізація освітнього процесу;

- реалізація мовної політики з метою зміцнення статусу української мови як державної, поглиблене вивчення англійської мови, німецької та французької мови;

- виховання громадянина та патріота України;

- формування та розвиток соціальної активності, виховання лідерський якостей учнів.

Типові освітні програми, за якими

розроблено освітню програму закладу

Освітня програма Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського на 2020-2021 навчальний рік складена на виконання Закону України «Про освіту». Вона враховує вимоги Концепції загальної середньої освіти та концепції профільного навчання щодо організації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, вимоги ст.15, 16 Закону України «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №778, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018, Державного стандарту початкової загальної освіти (2-4 класи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 20.04.2011 № 462, базової і повної середньої освіти (5-11 класи), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації освітнього процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63, складена на основі Типової освітньої програми закладів загальної освіти II ступеня (наказ МОН від 20.04.2018 № 405, наказу управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.06.2015 № 235 «Про впровадження в практику роботи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в навчальних закладах району».

При цьому використані варіанти:

№ додатку робочого навчального плану	Класи	Примітка	Варіант Типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України
№1	1-А, 1-Б,1-В, 2-А, 2-Б, 2-В,2-Г, 3-А,3-Б, 3-В,3-Г	з українською мовою навчання	Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. (затверджено рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018р.)
№ 2	4-А,4-Б	з українською мовою навчання, з поглибленим вивчення англійської мови, що працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»	Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів І-го ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 № 1319), додаток № 1.
№ 3	4-В, 4-Г	з українською мовою навчання, з поглибленим вивченням іноземної мови	Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018р. №407), додаток 4.
№ 4	5-А, 5-Б, 6-А, 6-Б, 7-А, 8-А, 9-А	з українською мовою навчання, що працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»	Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го ступеня, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» (наказ МОН України від 02.11.2016 № 1319), додаток № 2.
№ 5	5-В, 5-Г	з українською мовою навчання, з поглибленим вивченням іноземної мови	Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го ступеня, затвердженими наказом МОН, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664 зі змінами, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 12.12.2014 № 1465, додаток №3.
№ 5	6-В, 7-Б,7-В, 7-Г,8-Б,8-В, 8-Г, 9-А, 9-Б, 9-В	з українською мовою навчання	Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-го ступеня, затвердженими наказом МОН, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 664 зі змінами, згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 12.12.2014 № 1465, додаток №10.
№ 6	10-А	з українською мовою навчання, що працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»	Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ-го ступеня, які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України» (наказів МОН України від 02.11.2016 № 1319, від 20.04.2018 №408 та від 31.03.2020 №464, листа Інституту модернізації змісту освіти МОН України від 28.05.2020 № 22/10-1091додаток № 2).
№ 7	10-Б, 10-В	з українською мовою навчання /профільні предмети: українська мова, англійська мова/	Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408) Таблиці 2 і 3
№ 8	11-А, 11-Б	з українською мовою навчання /профільні предмети: українська мова, англійська мова/	Типова освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 408) Таблиці 2 і 3

Інваріантна складова робочого навчального плану сформована на державному рівні й забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту. Зміст навчального предмета «Мистецтво» у 8-х класах є продовженням змісту базових навчальних предметів «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво» (лист Міністерства освіти і науки України від 09.06.2016 № 1/9-298 щодо реалізації змісту освітньої галузі «Мистецтво» та лист управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.06.2016 № 01/21-44/2017 «Про реалізацію змісту освітньої галузі «Мистецтво»).

Варіативна складова містить вибірково-обов’язкові предмети. Цей резерв часу перебуває в розпорядженні Ради колежу і реалізується для задоволення потреб учнів в організації загально розвиваючих занять, посилення окремих предметів, введення нових курсів, поглибленого вивчення предметів.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури в 1-11-х класах не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами Міністерства освіти і науки України від 10.06.2011 № 572 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 16.04.2014 № 460, від 03.04.2012 № 409 у редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664 зі змінами згідно із наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465, від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657, наказом від 02.11.2016 № 1319.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128.

Обґрунтування перерозподілу навчального часу між предметами, передбаченого Типовими навчальними планами для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів

Зважаючи на профіль Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського, на першому етапі профілізація 5-9-х класів відображена посиленням вивчення окремих предметів (української мови, іноземної мови) та введенням вибірково-обов’язкових предметів образотворчого та музичного мистецтв.

Методологічною основою загальної середньої освіти є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація освітнього процесу на особистість дитини. З цією метою за рахунок часу варіативної складової у певних класах підсилюється вивчення української та іноземної мов, а також історії України та художньої культури. Вводиться вибірково-обов’язковий предмет «Мій Київ» (5-В клас). Першоосновою географії як навчального предмета є вивчення курсу «Природознавство», що розпочинався з 1 класу, та курсу «Я у світі», що розпочинається у 3-му класі.

Курс «Основи здоров’я» учні вивчають як окремий предмет.

На вивчення курсу «Захист України» виділяється в 10-11-х класах по 1,5 години на тиждень, (в 10-А класі – 1 година). Також передбачено 0,5 ставки гурткової роботи для вивчення даного курсу.

Іноземна мова (англійська) вивчається учнями з 1-го класу, учні 5-9-х класів вивчають французьку або німецьку мови (за вибором). У 10-11-х класах друга іноземна мова не вивчається.

Вибірково-обов’язкові предмети, як і предмети інваріантної частини, вивчаються одночасно всім класом.

Поділ класів на групи здійснюється згідно із наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах».

Типова освітня програма для 10-11-х класів колежу на 2020-2021 навчальний рік розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Вона окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Інформація

про реалізацію варіативної складової навчального плану

За рахунок годин варіативної складової заплановано вивчення таких предметів:

Клас

Предмет

Кількість

годин на тиждень

5-В, 5-Г

Мій Київ

1 год

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів:

Клас	Предмет	Кількість годин на тиждень
2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г, 3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г	Українська мова	1 год
1-А, 1-Б, 1-В, 1-Г	Англійська мова	1 год
4-В, 4-Г	Музичне мистецтво	0,5 год
4-В, 4-Г	Образотворче мистецтво	0,5 год
5-В, 5-Г	Українська мова	4 год
6-В	Українська мова	4 год
7-Б, 7-В, 7-Г	Українська мова	3,5 год
8-Б, 8-В, 8-Г	Українська мова	3,5 год
9-Б, 9-В	Українська мова	3 год
5-А, 5-Б, 8-А	Математика	1 год
7-Б, 7-В, 7-Г 8-Б, 8-В	Англійська мова (перша іноземна)	2 год
9-Б, 9-В	Англійська мова (перша іноземна)	1 год

За рахунок додаткових годин на профільні предмети та окремі базові предмети збільшено години:

Клас	Предмет	Кількість годин на тиждень
10-Б, 10-В	Українська мова	4 год
	Англійська мова	5 год
	Історія України	2 год
	Математика	4,5 год
11-А, 11-Б	Українська мова	4 год
	Англійська мова	5 год
	Історія України	2,5 год
	Математика	5 год

Особливості організації навчального процесу

У 2011 році Український колеж ім. В.О.Сухомлинського було включено до переліку базових навчальних закладів для експериментального впровадження науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.07.2011 №790 «Про розширення бази для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України»). В освітній програмі 3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б, 5-А, 5-Б, 6-А,7-А, 8-А класів передбачено відповідно до класів введення навчальних предметів «Навчаємося разом» та «Еврика», а в 7-Ата 8-А класах - «Основи самоменеджменту». Вивчення навчального предмета «Навчаємось разом» здійснюється за експериментальною програмою, яка розроблена творчим колективом під науковим керівництвом доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Ц.І.Євдокимова та доктора педагогічних наук, професора І.В.Гавриш. Вивчення решти навчальних предметів, що входять до освітньої програми за проєктом «Інтелект України», здійснюється за навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти та науки України від 02.11.2016 № 1319 (додатки №№1-2) та відповідно до наказу управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 червня 2015 № 235 «Про впровадження в практику роботи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» в навчальних закладах району».

З метою створення сприятливих умов для підготовки учнів до ДПА з математики у формі зовнішнього незалежного оцінювання та відповідно до Порядку проведення ДПА затвердженого наказом МОН України від 07.12.2018 №1369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за №8/32979 вносяться зміни у додаток 3 до наказу МОН України «Про проведення всеукраїнського експерименту за тамою «Реалізація компетентнісного підходу в науково педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» виклавши позицію математикам у новій редакції, а саме: 5А, 5Б, 8А за рахунок другої іноземної мови (французька/німецька) збільшується кількість годин математики (6год).

Відповідно до наказу Головного управління освіти і науки м. Києва від 12.04.2005№119 «Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованого курсу «Мій Київ» 5-В, 5-Г класах запроваджено вивчення цього курсу.

У 7-А, 7-Б, 7-В та 7-Г класах викладатимуться окремі курси «Історія України» та «Всесвітня історія». В 10-11-х класах викладатиметься курс «Математика».

З 2020-2021 навчального року відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 р. учні 10-11-х класів вивчатимуть оновлений предмет «Захист України».

Рекомендована структура 2020-2021 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2020-2021 навчальний рік розпочинається 01 вересня 2020 року святом День знань і закінчується не пізніше 01 липня 2020 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

- І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2020 року,

- ІІ семестр - з 11 січня по 28 травня 2021 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

- осінні канікули - з 26 жовтня по 01 листопада 2020 р.

- зимові канікули - з 25 грудня 2020 р. по 10 січня 2021 р.

- весняні канікули - з 22 березня по 28 березня 2021 р.

Структура навчального року може коригуватися в залежності від епідеміологічної ситуації.

У 2020-2021 навчальному році 1-11-ті класи працюють за 5-денним навчальним тижнем в одну зміну.

Відповідно частини 5 ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» тривалість уроків становить:

1 кл. – 35 хв;

2-4 кл. – 40 хв;

5-11 кл. – 45 хв.

Директор колежу Євген КУШНІР

Типова освітня програма

для закладів загальної середньої освіти

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-х класів Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського м. Києва (спеціалізованої школи № 272) розроблена відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна;
Іншомовна освіта;
Математична;
Природнича;
Технологічна;
Інформатична;
Соціальна і здоров’язбережувальна;
Громадянська та історична;
Мистецька.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

- розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

- формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

- формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

- ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

- формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

- дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

- залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіа продукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

1 клас

245 год (7 год на тиждень)

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» (протягом року)

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

Добукварний період 24 год + 6 резервних годин

має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

Букварний період 146 год + 8 резервних годин

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що?який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

Післябукварний період 52 год + 8 резервних годин

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

Позначення звуків буквами.

Вправляння у поділі слів на склади.

Дослідження ролі наголосу в словах.

Спостереження за лексичним значенням слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження тексту.

Змістова лінія «Читаємо» (протягом року)

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

читає і називає нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту невеликих за обсягом і нескладних текстів: пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися, вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє вербальну і візуальну інформації в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

знаходить і називає елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних героїв

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» (протягом року)

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» (протягом року)

сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

1 клас

140 год (4 год на тиждень)

І розділ:

«Числа першого десятка» (34год);
Резервні години (4год)
«Додавання і віднімання» (32 год)
Резервні години (3год)
«Таблиці додавання і віднімання. Задачі» (27год)
Резервні години (3год)
«Двоцифрові числа» (32год)
Резервні години (5год)

ІІ розділ:

ІІІ розділ:

ІV розділ:

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини (протягом року)

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності (протягом року)

читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

Геометричні фігури (протягом року)

розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження(протягом року)

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

Навчальні дослідження

Робота з даними (протягом року)

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Пояснювальна записка

Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль,аналіз наслідків ризикованої поведінки);

- виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;

- розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання,до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

- створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина»(пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа»(пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

- визначення цілей навчання;

- створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

- структурування програми за темами;

- вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

- розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

- дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

- дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

- дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

1 клас

105 год (3 год на тиждень)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Людина (20год) Резервні години (4год)
усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот; розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»; володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування; описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності; досліджує свій організм	Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці. Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина серед людей (20год)
Резервні години (4год)
цікавиться минулим своєї сім’ї; розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде); знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією; знає, хто працює в школі; має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві; доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності; розрізняєвчинки, дає їм оцінку з погляду моральності; має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших; використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших	Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.
Людина в суспільстві (10год) Резервні години (2год)
знає назву країни, її столицю; має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю; виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту країни; орієнтується у найближчому просторі; долучається до корисних справ громади	Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.
Людина і світ ( 12 год) Резервні години (2год)
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією; наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства	Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами. Досліди, спостереження в природі. Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості. Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.
Людина і природа (22год) Резервні години (5год)
розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти; розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів, розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності; групує об’єкти природи за однією ознакою; встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей; розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища; обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити; досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо); використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля; розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні; називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла; дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим; бере посильну участь в природоохоронній діяльності	Що належить до природи. Жива і нежива природа. Сонце і його вплив на живу і неживу природу. Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року. Охорона і збереження природи.

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

Пояснювальна записка

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими,культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

1 клас

35год (1 год на тиждень)

№п/п	Зміст навчального матеріалу	Кількість годин
1.	Вступ	1год
2.	Види матеріалів	1год
3.	Папір. Види і властивості паперу	1год
4.	Рвання паперу	1год
5.	Різання паперу	2год
6.	Згинання і складання паперу	2год
7.	Аплікація з паперу	4год
8.	Робота з природними матеріалами	3год
9.	Прикраси з паперу.	3год
10.	Робота з пластиліном	4год
11.	Побутове самообслуговування	2год
12.	Дизайнерське проектування	2год
13.	Робота з конструктором	3год
14.	Екскурсії	2год
15.	Резерв	4год
	Усього	35год

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище (протягом року)

спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляєпоетапновироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування (протягом року)

продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій (протягом року)

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нероз’ємні з’єднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації (протягом року)

пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

Світ професій.

Побутове самообслуговування

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

- усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).

- здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).

- спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

- самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

- формування уміннявизначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

- співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

- опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

- проявів творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

- виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО

35год (1год на тиждень)

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

порівнює музичні та візуальні образи;

помічає красу в довкіллі;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці

вербальноописує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму.

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, інсценізацій тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

1клас

35 год (1год на тиждень)

№п/п	Зміст навчання	Кількість годин
1.	Відтворення простих форм лінією, плямою в об’ємі	8год
2.	Елементарні засоби компонування простих форм	7год
3.	Зображення основних форм і їхніх частин у графіці та живописі	9год
4.	Цілісність форми в скульптурі та архітектурі	4год
5.	Стилізування й орнаментальне оздоблення форм у декоративно-прикладному мистецтві	4год
6.	Резерв	3год
	Усього	35год

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами, фарбами. Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної).

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану

Сприймання та інтерпретація мистецтва

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім (декоративним) трактуванням.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості ( демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (виставках, тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів (виставок, тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

- розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

- використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

- формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

- розвиток вмолодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- розвиток в учнів здатності спілкуватисяівзаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

- виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей;формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися,здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами івизнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

має уявленняпрофізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток тазміцнення здоров’я людини;

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

називаєжиттєво важливі способи пересування людини;

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

виконуєходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи;лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах;перелізання через перешкоду;

виконуєвправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

володіє елементарними навичками виконання стрибків:на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком;стрибки в глибину;стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

виконуєвправидля розвитку фізичних якостей:сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”;координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м;

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний

розвиток та зміцнення здоров’я людини.

Терміни з предмету «фізична культура».

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

Життєво важливі способи пересування людини.

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.

виконуєзагальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі:різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами;

виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти;

виконує вправи у воді, плавання; *

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

Типова освітня програма

закладів загальної середньої освіти І ступеня

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти».

Типова освітня програма початкової освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти (далі – Державний стандарт).

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1820 годин/навчальний рік: для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Освітня галузь "Мови і літератури" з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".

Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".

Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі".

Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".

Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".

Освітня галузь "Мистецтво" реалізується окремими предметами "Образотворче мистецтво" і "Музичне мистецтво" або інтегрованим курсом "Мистецтво".

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4 класах – 40 хвилин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;
навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
якість проведення навчальних занять;
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
- супроводжувати навчальний поступ учнів;
- вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;
- діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;
- вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
- аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;
- підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;
- запобігати побоюванням помилитися;
- плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;
- виховувати ціннісні якості особистості.
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
- Формування компетентностей
- Розвиток компетентностей
- Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей
- Корекція основних компетентностей
- Комбінований урок
- кадрове забезпечення освітньої діяльності
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності
- якість проведення навчальних занять
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання
- оновлення методичної бази освітньої діяльності
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Типовий навчальний план початкової школи

науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»

Типовий навчальний план початкової школи з українською мовою навчання для закладів загальної середньої освіти, що працюють за Проектом, розроблено на основі Базового навчального плану для закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання Державного стандарту початкової освіти.

У Типовому навчальному плані використано надану Державним стандартом початкової освіти можливість здійснення повної або часткової інтеграції різних освітніх галузей.

Мета і завдання мовно-літературної освітньої галузі (українська мова і література) реалізуються через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».

Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Англійська мова».

Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізуються через навчальні предмети «Математика», «Еврика».

Мета і завдання природничої освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Людина і світ».

Мета і завдання суспільствознавчої освітньої галузі реалізується через навчальний предмет «Навчаємось разом».

Мета і завдання мистецької освітньої галузі реалізуються через навчальний предмет «Мистецтво»; інформатичної – завдяки вивченню предмета «Інформатика»; фізкультурної – через навчальні предмети «Фізична культура», «Хореографія».

Очікувані результати навчання у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку, що визначені Державним стандартом початкової освіти. Вони презентовані в освітніх програмах відповідних освітніх галузей , а встановлення ступеня їх досягнення здійснюється відповідно до Державного стандарту початкової освіти за допомогою формувального оцінювання, що має на меті:

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.

Пояснювальна записка

до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів

І-ІІ ступенів, які працюють за науково-педагогічним

проектом «Інтелект України»

У 2011 році Український колеж ім. В.О.Сухомлинського було включено до переліку базових навчальних закладів для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України» (наказ МОН України від 14.07.2011 №790 «про розширення бази для експериментального впровадження науково-педагогічного проекту «Інтелект України»).

Типові навчальні плани для 1-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України», розроблено відповідно до Закону України «Про загально середню освіту», «Про затвердження Типових планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 р. №664.

Типові навчальні плани містять інваріативнускладову,сформовану на державному рівні, обов’язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України» , посилену за рахунок варіативної складової.

Також години варіативної складової використано для запровадження навчальних предметів «Навчаймося разом» (1-6 класи), «Еврика» (2-9 класи).

Характерною особливістю проекту є те, що 5-9 класи мають навчатися в режимі школи повного дня. Кількість часу для додаткового опрацювання не перевищує показники, визначені ДсанПіН 5.5.2.008-01.

З метою реалізації цілей і завдань Проєкту до навчального плану 5-9класів уведено інтегрований курс «Трудове навчання. Технічна творчість», а також навчальні курси «Друга іноземна мова» (за рішенням навчального закладу), «Креслення», «Комп’ютерна графіка» та «Основи само менеджменту». З метою формування громадянської свідомості, патріотизму введено наскрізний курс «Суспільствознавство» в 5-9 класах.

Вивчення навчальних предметів, що входять до навчального плану за проектом «Інтелект України», здійснюється за навчальними програмами, затвердженими наказом МОН України від 02.11.2016 №1319 (додатки №№1-2) та відповідно до наказу управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 червня 2015 № 235 «Про впровадження в практику роботи науково-педагогічного проекту «Інтелект України» в навчальних закладах району».

З метою створення сприятливих умов для підготовки учнів до ДПА з математики у формі зовнішнього незалежного оцінювання та відповідно до Порядку проведення ДПА затвердженого наказом МОН України від 07.12.2018 №1369, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за №8/32979 вносяться зміни у додаток 3 до наказу МОН України «Про проведення всеукраїнського експерименту за тамою «Реалізація компетентнісного підходу в науково педагогічному проекті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» виклавши позицію математикам у новій редакції, а саме: 5А, 5Б, 8А за рахунок другої іноземної мови (французька/німецька) збільшується кількість годин математики (6год).

Відповідно до наказу Головного управління освіти і науки м.Києва від 12.04.2005.№119 «про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованого курсу «Мій Київ», у 5-В та 5-Г класах запроваджено вивчення цього курсу.

Пояснювальна записка

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1190 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1225 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1260 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

З метою виконання вимог державного стандарту навчальні плани закладів освіти повинні містити усі предмети інваріантної складової передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї типової освітньої програми. Таблиця №3 (навчання українською мовою і поглибленим вивченням іноземних мов), таблиця №10 (навчання українською мовою і вивчення двох іноземних мов).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу МОН України від 20.02.2002 р. №128 «Про затвердження нормативів поділу класів на групи при вивченні предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 р. № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011р. №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Відповідно до мети та загальних цілей окреслених у Державному стандарті визначено завданням, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Типові освітні програми,

за якими розроблено освітню програму закладу освіти

Класи	Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України
5-6	Додаток №3 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з українською мовою навчання і поглибленим вивченням іноземних мов (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)
7-9	Додаток №10 Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня з українською мовою навчання і вивчення двох іноземних мов (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

Навчальний план складений з урахуванням граничнодопустимого навантаження (5-денка) у:

5-ому класі – 31 години на тиждень,

6-ому класі – 34 годин на тиждень,

7-ому класі – 35 години на тиждень,

8-ому класі – 36 годин на тиждень,

9-ому класі – 36 годин на тиждень.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. №128.

Пояснювальна записка до освітньої програми старшої школи

Типова освітня програма для 10-х (Б, В) та 11-х класів колежу на 2020-2021 навчальний рік розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Вона окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів - 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані.

Очікувані результати навчання

Очікувані результати навчання сприятимуть формуванню в учнів таких ключових компетентностей:

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1.	Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
2.	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3.	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
4.	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
5.	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів.
6.	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії.
7.	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі).
8.	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту.
9.	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва.
10.	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати

здобуття профільної середньої освіти

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Перелік освітніх галузей

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- Мови і літератури

- Суспільствознавство

- Мистецтво

- Математика

- Природознавство

- Технології

- Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у Таблицях2 і 3 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

Навчальний план складений з урахуванням гранично-допустимого навантаження (п’ятиденка) у 10-х (Б, В) та 11-х класах у кількості 36 годин на тиждень.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), кейс-уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища колежу;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Особливості організації освітнього процесу

Навчальні плани для 10-х класів розроблено відповідно до Державного стандарту. Вони містять загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових та профільних предметів.

До базових предметів у 10-х класах належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

До базових предметів в 11-х класах належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Англійська мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

З 2020-2021 навчального року відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 р. учні 10-11-х класів вивчатимуть оновлений предмет «Захист України» замість «Захисту Вітчизни», метою якого є надати учням знання та уміння для оборони країни, навчити їх діяти в надзвичайних ситуаціях. Учні вивчають предмет на уроках та під час навчально-польових і навчально-тренувальних занять.

Відповідно до моніторингу освітніх потреб учнів та з урахуванням можливості забезпечення їх якісної реалізації, кадрового забезпечення та матеріально-технічної бази закладу освіти додаткові години в навчальному плані розподілено таким чином:

- для вивчення предметів «Українська мова» та «Англійська мова» на профільному рівні;

- для збільшення кількості годин на вивчення предметів «Історія України» та «Математика».

Усі інші предмети вивчаються на рівні стандарту.

Реалізація змісту освіти також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» та «Мистецтво», які вивчаються на рівні стандарту протягом 10 та 11 класів.

Освітня програма 10-А класу, який працює

за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України»

Пояснювальна записка

Освітня програма для 10-А класу розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12.2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017‒2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів», від 20.04.2018 р. № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», від 28.11.2019 р. № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» та від 31.03.2020 р. № 464 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня».

Програма визначає:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Програмою;

- перелік освітніх компонентів системи профільної освіти в Проєкті;

- організаційні питання реалізації;

- питання підготовки педагогічних працівників;

- загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної освіти Проєкту, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їхню інтеграцію, а також логічну послідовність вивчення їх, подані в Типовому навчальному плані для закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, що працюють за Проєктом (таблиці 1, 2);

- очікувані результати навчальної діяльності учнів, подані в рамках навчальних програм, частина з яких розроблена авторським колективом Проєкту, має схвалення Міністерства освіти і науки України та розміщена на офіційному сайті Проєкту, решта — має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщена на офіційному веб-сайті МОН.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за Програмою

Зарахування учнів до проектного класу відбувається відповідно до чинного законодавства.

Профільна середня освіта здобувається зазвичай після здобуття базової середньої освіти. Учні, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року, мають розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. До здобуття профільної освіти в Проєкті допускаються передусім особи, які здобували базову середню освіту за освітньою програмою Проєкту.

Перелік освітніх компонентів системи профільної освіти в Проєкті

Здобуття профільної середньої освіти в класах, що працюють за Проєктом, здійснюється за академічним спрямуванням ⸻ профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти (п. 7 ст. 12 Закону України «Про освіту») — та ґрунтується на підготовці, яку здобув учень у попередніх класах.

Метою профільної освіти в Проєкті є забезпечення умов для якісної освіти старшокласників згідно з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями й потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, установлення наступності між загальною середньою й професійною освітою, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Формування в учнів старшої профільної школи ключових,

загальнопредметних і предметних компетентностей.

Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними — компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів.

Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо: ставлення та цінності, знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми). До ключових зараховуємо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», ст. 1, 12).

Програмазабезпечуєдосягненняздобувачамиосвітирезультатівнавчання, визначених Державним стандартом, і ключових компетентностей, визначених Законом України «Про освіту».

Програму укладено за такими освітніми галузями: мови та літератури; суспільствознавство; мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров’я і фізична культура. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами. Особливості формування предметних компетентностей, логічну послідовність вивчення предметів, пропонований зміст предметів розкрито у відповідних навчальних програмах. Також у рамках навчальних програм подано очікувані результати навчання: знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти. Задля інтеграції ключових і предметнихкомпетентностейнавчальніпрограмипобудованозанаскрізнимилініями:

- екологічна безпека й сталий розвиток;

- громадянська відповідальність;

- здоров’я і безпека;

- підприємливість і фінансова грамотність.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти створюється згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України.

Організаційні питання реалізації Програми

Проєктний 10-А клас працює за авторськими навчально-методичними комплектами (навчальна програма, методичні рекомендації для вчителя, посібники, зошити з друкованою основою, мультимедійні засоби навчання тощо), які реалізують освітні завдання Проєкту відповідно до вікових можливостей, мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України та видаються за рахунок коштів, не заборонених законодавством.

Типовий навчальний план профільної школи

науково-педагогічного проєкту «Інтелект України»

Загальний обсяг навчального навантаження 10-А класу складає 1330 годин на навчальний рік. Детальний його розподіл на тиждень окреслено в Типовому навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, що працюють за Проєктом (далі — навчальний план).

У ходіорганізаціїосвітньогопроцесувикористовуютьсянавчальніпрограми, зазначені в наказі Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 р. № 1493 «Провнесеннязміндотиповоїосвітньоїпрограмизакладівзагальноїсередньоїосвіти ІІІ ступеня», окрім предметів: українська мова, українська література, математика та інтегрований курс «Історія:Україна і світ. Громадянська освіта», з яких застосовують авторські навчальні програми.

Під час формування експериментального навчального плану відповідно до статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» здійснено перерозподіл до 15 % навчальних годин між навчальними предметами (крім державної мови) певної освітньої галузі. Так, на вивчення математики збільшено кількість годин до 6 годин.

Зміст інтегрованого курсу «Громадянська освіта» включено до інтегрованого курсу «Історія:Україна і світ. Громадянська освіта», а економічна складова-до курсу географії.

Організація вивчення предметів здійснюється за трьома групами: базові предмети, профільні предмети та вибірково-обов’язкові предмети.

До базових предметів належать: українська мова (авторська навчальна програма), українська література (авторська навчальна програма), зарубіжна література, математика (розподіл годин між математичними дисциплінами (алгебра, геометрія та ін.) визначається авторською навчальною програмою), інтегрований курс «Історія: Україна і світ. Громадянська освіта» (авторська навчальна програма), фізична культура, захист України.

Профільний предмет – англійська мова, що вивчається в обсязі по 5 годин на тиждень.

- для вивчення предмету «Англійська мова» на профільному рівні;

- для збільшення кількості годин на вивчення предметів «Українська мова» та «Історія: Україна і світ. Громадянська освіта».

- дення консультацій.

Реалізація змісту освіти також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» та «Мистецтво», на які відводиться по 1 годині.

До варіативної складової навчального плану також входять індивідуальні та групові заняття з української мови, історії України та біології, на які відводиться по 1 годині.

Граничнанаповнюваністькласівтатривалістьуроківустановлюютьсявідповіднодочинногозаконодавства.

ПоділкласівнагрупипідчасвивченняокремихпредметівздійснюєтьсявідповіднодонаказуМіністерстваосвіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128 «ПрозатвердженняНормативівнаповнюваностігрупдошкільнихнавчальнихзакладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. № 229/6517 (зі змінами).

Додаток 1

Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти

під керівництвом Савченко О.Я., затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22 лютого 2018р.

Робочий навчальний план

для класів, які працюють за типовою освітньою програмою

під керівництвом Савченко О.Я.

2020-2021 н. р.

Назва освітньої галузі Навчальні предмети		Кількість годин на тиждень
		Класи
		1-А, 1-Б, 1-В, 1-Г	2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г	3-А, 3-Б, 3-В, 3-Г
Інваріантний складник
Мовно-літературна	Українська мова	7	3+1	3+1
Мовно-літературна	Літературне читання		4	4
Іншомовна	Англійська мова	2+1	2+1	3
Математична	Математика	4	4	5
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі)	Я досліджую світ	3	3	3
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	1
Інформатична	Інформатика	-	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1
Фізкультурна	Фізична культура	3	2	2
Фізкультурна	Хореографія	-	1	1
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		1	1
Загальнорічна кількість навчальних годин		23	25	1
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учня		20	22	23
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		23	25	26

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 2

Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів

І-го ступеня, які працюють за науково-педагогічним

проектом «Інтелект України»,

затверджені наказом МОН України від02.11.2016 № 1319, додаток № 1.

Робочий навчальний план

для класів, які працюють за навчально-педагогічним

проектом «Інтелект України»

2020-2021н.р.

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Освітні галузі	Навчальні предмети		4-А,4-Б
Інваріантна складова
Мова і література	Українська мова		3,5
	Літературне читання		3,5
	Іноземна мова		4
Математика	Математика		4
Математика	Еврика		1
Природознавство	Людина і світ		2,5
Суспільствознавство	Навчаємось разом		1,5
Мистецтво	Мистецтво (інтегрований курс)		1
Технології	Трудове навчання		0,5
Технології	Інформатика		1
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я		0,5
	Фізична культура Фізична культура. Хореографія		2
	Фізична культура Фізична культура. Хореографія		1
Разом			23+3
Гранично допустиме навчальне навантаження учня			23
Всього фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)			23+3

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 3

Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти І ступеня, затверджена наказом Міністерства освіти і науки від 20.04.2018р. №407

Робочий навчальний план початкової школи

на 2020-2021 н. р. з українською мовою навчання

з поглибленим вивченням іноземної мови

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах з українською мовою навчання
Освітні галузі	Навчальні предмети		4-В,4-Г
Інваріантна складова
Мова і література	Українська мова		3,5
	Літературне читання		3,5
	Англійська мова		4
Математика	Математика		4
Суспільствознавство	Я у світі		1
Природознавство	Природознавство		2
Мистецтво	Образотворче мистецтво		0,5+0,5
Мистецтво	Музичне мистецтво		0,5+0,5
Технології	Трудове навчання		1
Технології	Інформатика		1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура, Хореографія		2
	Фізична культура, Хореографія		1
	Основи здоров’я		1
Разом			23+3
Варіативна складова
Логіка			-
Гранично допустиме навчальне навантаження учня			23
Всього фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)			23+3

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 4

Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів

ІІ ступеня, які працюють за науково-педагогічним

проектом «Інтелект України»

(наказ МОН України від 02.11.2016 р.№1319)

Робочий навчальний план для учнів 5-8 класів,

які працюють за науково-педагогічним

проектом «Інтелект України» на 2020-2021н.р.

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах інтелект
Освітні галузі	Предмети	5аб	6аб	7а	8а	9а
Мови і літератури	Українська мова	3,5	3,5	2,5	2+1	2+1
	Українська література	2	2	2	2	2
	Перша іноземна мова	5	5	5	5	5

	Зарубіжна література	2	2	2	2	2
Суспільство-знавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1
	Основи правознавства	-	-	-	-	1
Мистецтво*	Навчаємось разом	2	2		-	-
	Основи самоменеджменту			1	1	-
	Мистецтво	1	1	1	1	0,5
Математика	Математика	6	6	-	-	-
	Алгебра			2	2	2+1
	Геометрія			2	2	2
Природознавство	Природознавство МПЗ	2	-	-	-	-
	Біологія	-	2	2	2	2
	Географія	-	2	2	2	1,5
	Фізика (5,6 Природ. ТФВ)	1	1	2	2	3
	Хімія	-	-	2	2	2
Технології	Трудове навчання	1	1	1	1	1
Технології	Інформатика	1	1	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура**	3	3	3	3	3
		31	34	33	34	36
Разом		28+3	31+3	30+3	31+3	33+3
Варіативна складова				2	2
Друга іноземна мова				2	2
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31	32	33	33
Всього (без урахування поділу класів на групи)		28+3	31+3	32+3	33+3	33+3

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 5

Типові освітні програми загальноосвітніх навчальних закладів

ІІ-го ступеня, затвердженні наказом МОН України від 20.04.2018 р №405. Додатки №3, №10.

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Освітні галузі	Предмети	5вг	6в	7бвг	8бвг	9бв
Мови і літератури	Українська мова	3,5+0,5	3,5+0,5	2,5+1	2+1,5	2+1
	Українська література	2	2	2	2	2
	Перша іноземна мова	5	5	5	5	2+1
	Друга іноземна мова	2	2	2	2	2
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2
Суспільство-знавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	-	1	1	1	1
	Основи правознавства	-	-	-	-	1
Мистецтво*	Музичне мистецтво				-	-
	Образотворче мистецтво				-	-
	Мистецтво	1	1	1	0,5	1
Математика	Математика	4	4+1	-	-	-
	Алгебра			2	2	2
	Геометрія			2	2	2
Природо-знавство	Природознавство	2	-	-	-	-
	Біологія	-	2	2	2	2
	Географія	-	2	2	2	1,5
	Фізика	-	-	2	2	3
	Хімія	-	-	1,5	2	2
Технології	Трудове навчання	2	2	1	1	1
Технології	Інформатика	1	1	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	0,5	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура**	3	3	3	3	3
		30	34	35	36	36

Разом		27+3	31+3	32+3	33+3	33+3
Варіативна складова		1	-	-	-	-
Мій Київ		1	-	-	-	-
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31	32	33	33
Всього (без урахування поділу класів на групи)		28+3	31+3	32+3	33+3	33+3

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 6

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для 10-А класу,що працює за науково-педагогічним

проєктом «Інтелект України»

Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Базові предмети	10-А
Українська мова	2+2
Українська література	2
Зарубіжна література	1
Історія: Україна і світ. Громадянська освіта	3+1
Математика	6
Біологія і екологія	2
Географія	1,5
Фізика і Астрономія	3
Хімія	1,5
Фізична культура^*	2
Захист України	1
Профільний предмет
Іноземна мова (англійська)	5
Вибірково-обов’язкові предмети
Інформатика	1
Мистецтво	1
Разом:	30+3+2^*
Варіативна складова. Не входить в ГДНН
Індивідуальні та групові заняття,консультації:
Українська мова	1
Історія України	1
Біологія	1
Разом:	3
Гранично допустиме навчальне навантаження (ГДНН) (без фізк.)	33
Всього (без урахування поділу класу на групи)	38

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 7

Навчальний план для учнів 10-х (Б, В) класів

Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Предмети	10-Б (укр.м., англ.м.)	10-В (укр.м., англ.м.)
Базові предмети¹	35+1	35+1
Українська мова	4	4
Українська література	2	2
Зарубіжна література	1	1
Іноземна мова²	5	5
Історія України	1,5+0,5	1,5+0,5
Всесвітня історія	1	1
Громадянська освіта	2	2
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	4+0,5	4+0,5
Біологія і екологія	2	2
Географія	1,5	1,5
Фізика	2	2
Хімія	1,5	1,5
Фізична культура⁴	3	3
Захист Вітчизни	1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети Інформатика Мистецтво	3 2 1	3 2 1
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня	33	33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)	36	36

Директор колежу Євген КУШНІР

Додаток 8

Навчальний план для учнів 11-х класів

Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Предмети	11-А (укр.м., англ.м.)	11-Б (укр.м., англ.м.)
Базові предмети¹	34+2	34+2
Українська мова	4	4
Українська література	2	2
Зарубіжна література	1	1
Іноземна мова²	5	5
Історія України	1,5+1	1,5+1
Всесвітня історія	1	1
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)	4+1	4+1
Біологія і екологія	2	2
Географія	1	1
Фізика	2,5	2,5
Астрономія	0,5	0,5
Хімія	2	2
Фізична культура⁴	3	3
Захист Вітчизни	1,5	1,5
Вибірково-обов’язкові предмети Інформатика Мистецтво	3 1 1	3 1 1
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня	33	33
Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)	36	36

Директор колежу Євген КУШНІР

Український колеж імені В. О. Сухомлинського

Ми прозорі